Пташина драма 🐔🐔🐔🐓

У кожного свої проблеми. У моєї зграї теж. Я не дивуюся, коли, наприклад, собакси годинами дивляться на птахів. Це у них як у нас серіали 😂 А там і правда є на що подивитися.

У них там своє життя, свої правила і свої несподівані повороти сюжету. От зараз маємо невеличку драму.

Вчора я переселила до Дзьобелло та його бентамок півня Грея. Ну як «до Дзьобелло і бентамок». Дзьобелло довелося переселити до того вольєру, бо весна холодна, а там мінікурник. А бентамок - бо вольєр з сіткою, а вони у мене єдині хто літає і може вилітати до собакс. А уж собакси свого не упустять. Так у нас і склалася компанія - Дзьобелло і дві бентамки. Оскільки курок я не множу, то відсутність півня мені пофіг у.

Але ж півнів у мене, як зʼясувалося, три… ну просто ті, кого я вважала курками, виявилися півнями. І такі гарні, що продати жаба давить. А от курок у мене мало. Три півня для них - це капець. Тож одного, Грея, треба було переселити.

І інших варіантів, як до Дзьобелло і бентамок просто не було.

А у них усе вже склалося. Не скажу, що там ідеальна сім’я, але точно вже не хаос. Дзьобелло — очевидний центр цієї компанії. Дві бентамки — його друзяки. Живуть вони мирно, все норм.

І тут з’являється Грей.

Бентамки явно в роздумах. Їх можна зрозуміти. З одного боку — Дзьобелло. Яскравий, незвичний, з характером. Але він лелека, він ніби з іншої реальності. І тут питання: наскільки це стабільно? А їм, як нормальним куркам, хочеться курчат.

І тут у нас Грей. Свій, зрозумілий, звичайний півень. Ну не зовсім звичайний - китайський пуховий. До речі - дуже гарний. Обожнюю цю породу - вони як котики. Для курок такий варіант більш передбачуваний.

Єдиний, хто не дуже задоволений, це Дзьобелло. Хоча звичайно я тут трохи перебільшу. Скоріше за все йому байдуже. Хоча, по моїм спостереженням, птахи різних видів між собою нормально спілкуються. Ну звичайно якщо це не сокіл і курка. Тож може вони з Греєм теж стануть друзяками.