Як ледве не спіймати інфаркт

Попри те, що у мене весь двір в буферних зонах, паркан на бетоні (щоб собакси не підкралися) та ще купа різних «правил безпеки» час від часу щось трапляється. Іноді - без наслідків. А іноді, нажаль, з наслідками. Це як не услідкувати за дитиною на дитячому майданчику. Ніби ти і не безвідповідальний, але доля вона така..

І що я вам скажу - цю двірку я ж закрила. Але там росте верба, яка нахилилася і трохи посунула паркан. А я не помітила. І вона відкрилася. На щастя собакси теж не помітили. Тут мабуть спрацювала звичка - там завжди зачинено і вони про це знають. Це зрештою і врятувало Султана й СноуБола. Та й мене, бо заййвий стрес мені от дійсно зайвий.

В останньому сьогодні майже весь день пішов на підготовку звіту за півріччя. Думала, що впораюся за годину. А по факту витратила всю другу половину дня… Ну, як є так є. З цією відпусткою я особливо ні на що і не розраховувала. У мене потім буде ще 10 днів в серпні, там вже сподіваюся відпочити. Але як воно вийде, чесно, не знаю.

З будівельними роботами сьогодні скромно. Але виникла ідея. Я на щебінь поклала плитку, щоб він скоріше вирівнювався) і щось подумала - а може зняти верхній шар та плитку й покласти? Половина у мене є, треба докупити ще 12 штук. Це недорого, у мене плитка сама проста на подвірʼї. Завтра приїдуть друзі - порадимось. Може воно і справді буде простіше.