Роздуми на місяць

Привіт друзі. Сьогодні провів цілий день не тільки у роботі, а і в роздумах. Так сталось, що я потягнувся за перечитування книжки Грега Маккеона Есенціалізм. От тільки зараз я її читав кожен день по 30 хвилин в голос щоб краще поставити дикцію то якось компенсувати відсутність живого спілкування.

І от, на фоні читання книги, де основною лінією є пояснення - коли людина має якусь одну єдину ціль, мету, пріоритет (як його не обізви суть не зміниться) їй значно простіше досягнути її, ніж тоді коли вона намагається розвити два, три, чотири, п'ять а то і більше різних напрямки. На фоні читання та роздумів на тему викреслення з свого життя зайвого, на мене знову навалилася купа різних робіт.

Давайте перерахуємо:

1. Залишив лікарську практику в лікарні МВС (хоч це і кілька годин на добу, але це кілька годин на добу! Плюс дорога !!!
2. Консультую у приватній клініці.
3. На основному місці роботи я лікар-куратор (веду своїх пацієнтів).
4. Лікар-консультант (консультую пацієнтів інших лікарів по психіатрії).
5. Займаюсь координацією роботи всіх лікарів по Черкаській області (на секундочку, персонал уже перевалив за 15 осіб).
6. Активно включився в створення контенту для компанії.
7. Почав свою діяльність як науковий член медичної ради (хоча я до науки взагалі ніяким боком)

Паралельно дзвонила декан і просила продовжити викладанням на наступний навчальний рік в Університеті для психологів.

От вкупі оцього всього, навіть розуміючи що все воно крутиться навколо психіатрії. Тобто того пріоритетного напрямку, який я для себе колись вибрав (і зовсім не шкодую), досить складно зрозуміти який із цих шляхів найкращим чином дозволить мені досягнути успіхів в моєму пріоритетному напрямку.

Крім того, не менш пріоритетним напрямком для мене є виховання моїх дітей… Це також досить часозатратний процес.

Розуміючи, що накопилася купа напрямків потрібно десь відсікати… При тому, що я вже писав як адміністративну роботу я відразу відкинув. Хоча, вона по фінансовому забезпеченні була набагато привабливіше ніж в принципі ці всі роботи разом взяті. Можливо, не на скільки, що прямо геть-геть як всі разом взяті, але майже того 😊

Чим більше проходить часу, тим менше в мене сумнівів стосовно того що я напевно погоджуюся на викладання в університеті. По-перше вже є трохи навчального матеріалу, а по-друге - це той процес, який мотивував мене саме заглиблюватися у психіатрію. Вперше після довгих років відкривати підручники, шукати інформацію і покращувати не тільки свої практичні вміння а і теоретичні знання.

Ніби все круто ,але от в ось цьому всьому десь випадає мій YouTube та інші соціальні мережі… Все те, чим я так активно намагався розвиватись. Так, це певною мірою реклама мене як спеціаліста, а з іншої сторони це напевно та справа яка відволікає дійсно від пріоритетного напрямку!? Невже доведеться ставити соціальну активність на крайній план, використовуючи її сугубо як рекламу себе як бренду. В принципі не самий болісний компроміс на який доведеться йти, щоб досягати прогресу саме по психіатрії.

От такі от роздуми перед сном біля неймовірно прекрасного місяця 😊