Допис.

Привіт. Продовжую писати на вчорашню тему.
Відшукати творчість повʼязану з образом терезів, де гарно проявлений цей образ було складно. Тому, я намагалася знайти хоч щось.
Наступний вірш в якому згадані терези написав Микола Руденко, автор порівнює терези з райдугою:

Райдуга, мов терези всесвітні,

І, це - дуже цікава асоціація. Сама не знаю чому та вона мені резонує.

GPT-chat.

Нижче, я додам повний текст вірша, в якому автор, ніби намагається натякнути, що райдуга зʼявляється лише після дощу, страждання може принести благодать, адже саме воно передує народженню і врівноважує гріхи, які вимірюють терези

Небо, страждаючи, зорі народить,
Муками струсів наповниться Вічність.
Мудре страждання облагородить
Наших незрілих думок пересічність.

Райдуга, мов терези всесвітні,
На тарілках неземної роботи
Білі сади розгойдавши у квітні,
Виважить наші гріхи і скорботи.

Краплі світанків заграють у листі,
В хмарах відчиняться брами сині.
Будемо світлі, будемо чисті —
Ніби народжені тільки нині.

Там, поза хмарами, кров’ю заграви
Небо пливе— мов задумлива мати.
Кров невмируща вливається в трави,
Щоб відродитись і знову страждати.

Мудре страждання…
Нічого, крім тебе,
Не освячу степовою росою.
Світлу красу добуваючи з себе,
Ти невситимість гамуєш красою.

Може, колись розпізнає наука
Правду на дні філософської чаші:
Всесвіт — це мука…
Одвічна мука,—
Та, що народжує радощі наші.

1966 рік. Автор - Микола Руденко.
Джерело: poetyka.uazone.net

Наступний вірш, написав Максим Рильський, терези згадуються в його першому рядку :

Весна й зима на терезах
Або на гойдалці примхливій...
То сірим снігом критий дах,
То в дощовому переливі.

В якому постають як маятник, гойдалка або міст між двома протилежними станами. Повний текст вірша знаходиться на картинці, яку любʼязно створив GPT-chat.

На цьому, мої знахідки цього образу в українських віршах, закінчуються. Але, є ще декілька цитат з «Божественної комедії» якими я поділюся наступного разу, треба ставити телефон на зарядку.

GPT-chat.

Дякую за увагу.