Такий собі буденний день

Дні йдуть, змушую себе зібратися, щоб написати щось адекватне в блог, але щодня якось не виходить – то нема про що, а з початку тижня взагалі немає часу.

На роботі хаос. Після перенесення бази даних на нову платформу управління клієнтами безлад не закінчується. Минуло два тижні після відпустки, але покращень поки не видно навіть на горизонті. Чомусь мій начальник вирішив не спочатку встановити нову програму для управління клієнтами, налаштувати як слід, у тому числі фінансовий блок, а одразу перейти на “сиру” версію ПЗ, коли ще нічого не працює як треба. Слава богу, що я не торкаюся адміністративних справ, але коли я роздруковую дані по своїй роботі, то доводиться щось дописувати вручну, бо все криво.

Змінився секретар. Уже остаточно. Новенька хоч начебто вже й ознайомилася з усією роботою, вона хоч і з великим досвідом, але все одно ще не освоїлася, нічого не встигає, щодня в неї безліч запитань, на які в таких співробітників як я зазвичай відповідей немає. Робочі дні минають якось хаотично. То начебто вільний, навіть без діла сиджу, то хвилею навалюються справи, клієнти раптом приходять по кілька людей одночасно, у яких призначений різний час прийому, незрозуміло з якої причини. Тоді вже зашиваюся, як у найтемніші часи.

Сьогодні остання година на роботі взагалі була вільною, але додому піти я не міг, бо начальство присутнє. Самі розумієте, що не можна тікати перед очима того, хто тобі платить. Трохи дуркував за комп’ютером. Як розвагу за допомогою ChatGPT сконструював веб-бота, який працює на Python і може збирати різні дані з сайтів, що знаходяться за певними пошуковими запитами в Google. Усе це, може, й виглядає як робота, але для мене це розвага. У будь-якому разі, ми відпочиваємо тоді, коли змінюємо вид діяльності. Тут я публікувати код не буду, бо ця інформація не знайде тут свого читача. Та й не мої це вміння, відправлені часом і досвідом. Це всього лише “розумний” AI.

Додому я повертався майже вдвічі довше, ніж зазвичай, через сильні дорожні затори. Це був просто якийсь жах. Не можу пояснити чому, але під час поїздки в заторах мене починає хилити на сон. Неважливо, о котрій це відбувається, навіть удень чи вранці.

Отак минув день. Трохи рутинно, буденно, загалом нічого особливого.

Дякую всім за увагу!

_{Posted using SteemX}