Мої думки та справи сьогодні ☕My thoughts and chores today ☕

Прокинулася сьогодні від того, що почула — на кухні хтось уже чимось займається. Ну що ж, раз я вже проснулася, то вирішила вставати й готувати собі чай. Поки ходила, син прокинувся — коротше, піднялися всі. До початку уроків у нас залишалося ще багато часу, тож я встигла трохи поскладати речі на місця та навіть погратися з котами. А потім почалося навчання у малого, а я знову знайшла собі роботу, ще один ящик і почала там усе налаштовувати.

Знаєте, за цей період, що я прибираю в своїх засіках, я нарешті обновила в пам'яті, де що лежить. А то іноді буває: знаєш, що річ є, а знайти не можеш. Тепер я точно знаю, що і де брати. Раніше навіть боялася деякі речі перекладати, але зараз просто складаю подібне до подібного. У мене останнім часом якась манічка на це пішла, сама не знаю чому. А налаштував мене на це додаток Finch з отим пінгвіном. Він ще всередині березня запропонував мені адвент-календар прибирання, і після того понеслося: спочатку за диванами й кріслами, а тепер усі ящики. В квартирі місця багато, і я навіть не уявляю, скільки всього можна було б накопичити у великому будинку. Зрозуміла одне: треба звільняти простір. Якщо річчю не користуєшся років 15, вона точно не потрібна.

Сьогодні ось перебирала зимові шапки. Виявилося, що в мене їх стільки зібралося! Причому з цінного хутра — норка, лисиця... Але вони вже зовсім негожі, та й мода на них пройшла давним-давно. Щось викинула, а щось передала мамі — нехай подивиться, може, котам у гаражі постелить. У мами взагалі з цим простіше: у неї дві кладовки в квартирі й ще одна між поверхами в під’їзді. Там у них і велосипед, і старий телевізор, і навіть цибуля в ящиках зберігається. Я б і там усе «переполовинила», хоча деякі речі й справді жалко викидати, бо то вже реліквії.

Мрію, звісно, про ремонт, про нові шпалери, бо старі вже зовсім старі та поцарапані котами. Але поки що доходи не дозволяють, тож живемо з тим, що маємо. Планую ще в кухонних ящиках вимити, але на все потрібен час. Буду робити по одному ящику в день, як той пінгвін радив, я нікуди не поспішаю. У сина скоро фініш — з 12 травня починаються контрольні щодня, треба закруглятися з навчальним роком. Сподіваюся, у нього все вийде і він не буде зайве переживати.

На вулицю ми сьогодні все ж вийшли: купили пісок для котів та набрали води. А ще довелося терміново купувати розетку. Там, де включений комп’ютер сина, колись задимілася, її ніби підремонтували, але сьогодні ми помітили, що світло в акваріумі й торшері почало блимати. Доторкнулася до розетки — а вона гріється! Тож купили нову, будемо міняти.

Зараз вечір, сиджу на кухні, п’ю чай і просто розповідаю вам свої думки. Тривоги у нас продовжуються, росіяни запускають шахеди, постійно гуде... Коли це закінчиться — не знаємо, але живемо і тримаємося.

======================

I woke up today because I heard someone already busy in the kitchen. Well, since I was already awake, I decided to get up and make myself some tea. While I was moving around, my son woke up too—basically, everyone was up. We had plenty of time before his lessons started, so I managed to put some things away and even played with the cats. Then my boy's studies began, and I found another task for myself—yet another drawer—and started getting everything in order there.

You know, during this period of cleaning through my "hidden stashes," I’ve finally refreshed my memory on where everything is. Sometimes it happens: you know you have something, but you just can’t find it. Now I know exactly what to take and from where. I used to be afraid to move certain things, but now I’m just grouping similar items. Lately, I've developed a bit of an obsession with this. I don't even know why. It was that Finch app with the little penguin that got me started. Back in mid-March, it suggested a cleaning "advent calendar," and it just snowballed from there: first behind the sofas and armchairs, and now every single drawer. There’s plenty of space in the apartment, and I can't even imagine how much stuff one could hoard in a big house. I realized one thing: you need to free up your space. If you haven't used something in 15 years, you definitely don't need it.

Today, for example, I was going through winter hats. It turns out I had collected so many! And they were made of expensive fur—mink, fox... But they are completely worn out, and the fashion for them has passed a long time ago. I threw some out and gave the rest to my mother—she can see if they can be used as bedding for the cats in the garage. My mom has it easier with storage; she has two closets in her apartment and another one between floors in the hallway. They keep everything there—from a bicycle and an old TV to onions stored in crates. I’d love to "halve" everything there, too, though some things are truly hard to throw away because they are like family heirlooms.

I dream, of course, of a renovation, of new wallpaper, because the old ones are really old and torn by the cats. But for now, our income doesn't allow it, so we live with what we have. I also plan to clean inside the kitchen drawers, but everything takes time. I'll do one drawer a day, as the penguin suggested; I'm in no rush. My son is nearing the finish line—his final tests start on May 12th, so we need to wrap up the school year. I hope everything goes well for him and he won't worry too much.

We did go outside today anyway: bought cat litter and refilled our water. We also had to urgently buy a new power socket. The one where my son's computer is plugged in had smoked once before; it was supposedly repaired, but today we noticed the light in the aquarium and the floor lamp started flickering. I touched the socket—it was hot! So we bought a new one and will replace it.

Now it's evening, I'm sitting in the kitchen, drinking tea, and just sharing my thoughts with you. The air raids continue here, Russians keep launching Shaheds, the sirens are constant... We don't know when this will end, but we live on and hold on.

_{Posted using SteemX}