Поїздка в село

Поїхала я в село забирати сина додому. Я так насолодилася свіжим повітрям. Хоча яке там сільське повітря — просто на подвір'ї, на природі погуляли, поки він збирався. Заодно назбирали аличі. Вийде аж три баночки варення, бо алича вже почала рясно сипатися на подвір'я. Як то кажуть, класика сільського жанру.

А коли їхали назад, завернули на річку до кладочки (мостика). Там було неймовірно гарно. На природі завжди гарно. Черепахи повилазили й грілися на сонечку. Ми навіть сперечалися, чи живі вони, поки одна не ворухнулася. Потім заїхали до нашого заповідника. До нього входять три кар’єра. В одному з них купаються люди. З оглядового майданчика помилувалися краєвидом одного з кар’єрів, хоча води там стало набагато менше після підриву росіянами Каховської ГЕС. Але вона все одно є.

Привезли малого додому, але він одразу поїхав до бабусі з дідусем. Я ж їхала за ним разом із ними, тож провів там ще пів дня і повернувся додому вже ввечері.

А поки його не було, я зайнялася вечерею. Приготувала для нього котлети: узяла дві вафлі, посередині поклала рибний фарш, з'єднала їх, змокнула в яйце й обсмажила. Вийшли такі оригінальні рибні котлетки. До них зробила вермішель і салатик, а ще замаринувала малосольні огірочки . Правда, до вечора вони ще не встигли просолитися, бо часу мало пройшло.

Коли син приїхав, у мене почався другий етап квесту. Я його підстригла, викупала, а тепер ось запустила прати його речі й сама нарешті лягла трішки, відпочиваю. Що найцікавіше — він помітно схуд і став такий стрункий стрункий підліток. Щоправда, у висоту не виріс зовсім, залишився таким самим, як і був.

Зараз усі вже відпочивають. Син уже заявив, що надовго в місті не затримається. Завтра побуде ще день, потім поїде а післязавтра знову гайне в село.))

І знаєте — це чудово! Бо що йому тут у квартирі робити? А в селі і друзі, і вулиця, і справжнє життя. Нехай їде на свіже повітря.

===========================

Моя сторінка у фейсбуці https://www.facebook.com/share/1GhqDZR61M/ 🔗

Відео мого сина на YouTube.