Як минув мій понеділок. How my Monday went.

Ну що, понеділок — день входу в режим. Після дня народження і вчорашньої нудьги сьогодні довелося брати себе в руки. Хоча, зізнаюся, починати робочий тиждень було важкувато, особливо коли в холодильнику ще манить шматочок святкового торта. 😊

Сьогодні "доковиряла" ті останні два ящики, повикидала мотлох, а потім ще й повернулася до тих, що розбирала раніше — вирішила й там усе ще раз переполовинити. Тепер квартира стала ще чистішою! Відчуваю справжній порядок, не рахуючи вікон, але вже чекаю справжнього тепла, щоб нарешті їх вимити.

Мої квіти досі стоять і радують око. Вдома зараз неймовірний аромат — суміш дачних тюльпанів, тих, що подарували батьки, і тих, що я назбирала сама. Вони для мене зараз головний антистрес. Погляну на них — і на душі так тепло стає, навіть коли за вікном похмуро.

Малий сьогодні теж втягнувся в навчання. Після вихідних йому було ліньки, але ми потихеньку розібралися зі справами. Коти сьогодні цілий день крутилися поруч, ніби відчували, що мені потрібна компанія для прибирання.

А під вечір пішов дощ. На вулиці й так було не дуже комфортно, а тепер ще й мокро. Але в цьому є своя принада: вдома тепло, пахне квітами, ящики прибрані, а шум дощу по склу заспокоює. Можна нарешті спокійно посидіти з чаєм і нікуди не поспішати. Хоча перед самим дощем ми все ж встигли вийти — ходили купувати лампочку на світильник, заодно в продуктовий зазирнули, трішки «затарилися». Купила все необхідне, щоб завтра зробити пиріжки. Ось і все.

===============================

Well, Monday is here — time to get back into the routine. After my birthday and yesterday's boredom, I had to pull myself together today. Though I must admit, starting the work week was a bit tough, especially with a slice of birthday cake still calling my name from the fridge. 😊

I finished up those last two drawers today, cleared out the junk, and then even went back to the ones I’d organized earlier—decided to "cut everything in half" there too. Now the apartment feels even cleaner! I really feel like things are in order now, except for the windows, but I’m waiting for real warmth before I finally wash those.

My flowers are still standing and looking beautiful. The house smells incredible right now—a mix of the dacha tulips, the bouquets my parents gave me, and the ones I picked myself. They are my main stress-relief at the moment. One look at them and my soul feels warmer, even when it’s gloomy outside.

My son got back into his studies today, too. He was feeling lazy after the weekend, but we slowly managed to get through everything. The cats were hanging around all day, as if they knew I needed some company for my cleaning spree.

Towards the evening, it started to rain. It wasn't exactly comfortable outside to begin with, and now it's all wet too. But there’s a certain coziness to it: it’s warm inside, it smells like flowers, the drawers are tidy, and the sound of rain against the glass is soothing. I can finally sit down quietly with a cup of tea and not rush anywhere. Although just before the rain started, we did manage to head out to buy a lightbulb for a lamp. We also stopped at the grocery store to restock and then headed home. I bought everything I need to make pies—I’ll be busy with that tomorrow. That’s about it for today.