You are viewing a single comment's thread from:
RE: Спогади: Клюшка
Сама і доси іноді реву. Не знаю, як я тоді витримала... Щоранку вставала і когось ховала в саду. Майже всі загинули. Я так глибоко загнала це кудись в себе, що якщо воно прорветься - мені мабуть капець
🥲🥲🥲🥲
Вони вже вдома. А, Вам треба триматись. В цьому світі якщо впасти в відчай, ніхто не підійде і не підніме, все треба робити самостійно, тож краще бути морально стійким, просто немає іншого вибору.