You are viewing a single comment's thread from:
RE: Ножі наголо: Прокинься, покійнику.
Думаю насправді все трохи не так. Ну, принаймні, лелеки в ситуації, коли нема корму, деяких пташенят викидають, щоб врятувати решту.
Дивно, але не читала цього у Асадова
Мені не так дивно, я Асадова взагалі не читав, та і вірш з тих, що один раз почуєш і вже дуже складно забути ...
0.00 SBD,
0.07 STEEM,
0.07 SP
Ну я просто трохи старша, ще застала, коли він був популярний
Памʼятаю читала у Вас про це і була дуже здивована. Хоча, може лелеки і не погані батьки, тут треба знати, щоб сталося якби дитя не було викинуте.
Читала в символізмі що, в вірші пелікан, це - метафора, образ Христа, що віддав своє життя за людство.
0.00 SBD,
0.07 STEEM,
0.07 SP
Ну насправді багато птахів і тварин так роблять. Це навіть не про батьківсьтво, а про виживання виду. Природа - вона тітка без сентиментів
Природній відбір - виживає сильніший. Мабуть вони самих слабких викидають?
0.00 SBD,
0.07 STEEM,
0.07 SP
Так, починають зі слабких. Хворих теж викидають. Я памʼятаю ще до війни було засушливе літо, так у мене малих було на викормі штук пʼять. Тут головне, щоб викинуте пташеня не травмувалося, а то потім може не полетіти. А так волонтери їх постійно рятують. От теж дилема - з одного боку, – ми ж люди, маємо допомагати, а з іншого виходить, що втручаємось в природній відбір. Чи це правильно?
У документалістів, що знімають на камеру, диких тварин є правило - «не втручатись».
Це - має логіку, все взаємозвʼязано харчовим ланцюгом і може мати наслідки, найслабші стають жертвами хижаків і допомога, може тільки додати болю. + Підгодовування робить тварин слабкими, а якщо вони перестануть боятися людей, то - можуть постраждати як ті тигри, що перестали боятися браконьєрів.
Та, тоді для чого нам емпатія ? Яка заважає пройти повз, створіння що відчуває муки, котрі розтягують час та вбивають. Смерть, здається менш страшною ніж біль чи голод який веде до неї. :((
0.00 SBD,
17.61 STEEM,
17.61 SP
Та от тож, не виходить у мене проходити повз. Спеціально вже нікуди не беру, як раніше, але якщо воно на голову впало - то вже моє)