День народження ✨️🎈🥳

Розповім я вам ще про один звичайний день, який фактично має бути трохи незвичайним, тому що сьогодні мій день народження. З 24 років я вже почав відчувати якийсь дивний зворотний відлік і відтоді дні народження не приносять мені якоїсь великої радості, як у молодшому віці. Хай там як, трудові робочі будні ніхто не скасовував. У нас на роботі якось із самого початку не заведено святкувати дні народження. Якось не прижилася ця традиція. Як би іноді хтось приносить якийсь тортик і сік або фрукти, але найчастіше не відзначаємо ніяк. Просто кожен особисто вітає іменинника і все. Правду кажучи, мені такий сценарій навіть більше подобається, тому що не потрібно нічого вигадувати, щось організовувати. Я знаю, що на інших робочих місцях святкують співробітники дні народження серйозніше. А в нас так, скромно.

Загалом день був цілком ординарний. Жодних поблажок. Залишилося чотири дні до відпустки, і потрібно дуже оперативно звести всі кінці, видати всі вироби замовникам. Ні, я не викреслюю дні в календарі, тут усе й так очевидно. У нас зараз тиждень екстремальної спеки. Я сподівався, що клієнти захочуть пересидіти ці важкі дні в якихось комфортніших умовах, наприклад, у себе вдома або на своїх роботах. Але чомусь усі майже без винятків їдуть до Хайфи – до міста з вологим повітрям, де важко дихати, і відверто кажучи, тут не хочеться навіть перебувати.

Вчора за випадковим збігом обставин учора я закінчив робочий день на кілька годин раніше. У мене була можливість зустрітися з дружиною в неї на роботі, після чого ми поїхали до супермаркету трохи купити продуктів і взяли невеликий тортик, щоб відзначити вдома мій день народження – так, символічно. “Не символічно” відзначимо вже найближчої п’ятниці вдома в моєї матері, тому що в неї народився первісток 44 роки тому, а це дуже серйозна подія.

А ще вік після 40 це особливий період життя. Ти вже знаєш, чого хочеш від життя і від людей, і знаєш, що тобі зовсім не потрібно. Ти вже не доводиш нікому нічого, не шукаєш щось нове і незрозуміле, якісь враження, які незрозуміло до чого приведуть. Ти не витрачаєш свої сили на людей, на ситуації, які цього не варті. Саме в цьому віці приходить розуміння цього. Багато проблем сприймаються набагато спокійніше. Ще десять років тому я міг довго переживати або нервувати через якусь ситуацію, прокручувати її в голові, а зараз я просто забиваю на неї. І навіть не тому що мені це байдуже, а тому що я знаю, до чого це призведе і що буде для мене краще, а що гірше (я зараз не говорю про проблеми із законом або з податковою). А також у цьому віці ти мінімально залежиш від чужої думки порівняно з тим, як 10–15 років тому. Відбувається переоцінка звичних речей і намагаєшся заощаджувати свою енергію, час і нерви. Але тим не менше, кожне десятиліття вашого життя має свою цінність. Проживаючи його, ви накопичуєте досвід для наступного десятиліття, тому не можна просто перескочити свою маленьку “епоху”, лише знаючи, що буде далі.

Дякую за увагу! Бережіть себе.