Вихідні наближаються ✨️
Сьогодні день був спекотний і дуже задушливий. Небо затягнуло щільними важкими хмарами, але на дощ і натяку нуль. Відчувається кінець тижня, мотивація поступово знижується – більше часу займає вихід з дому вранці, частіше наприкінці тижня запізнююся на роботу. Це так, власна статистика. Але мені можна запізнюватися, репутація дозволяє. Робочий день пройшов якось насичено і динамічно, тобто робочі процеси не затримувалися на одному місці, я встиг сьогодні закінчити багато справ, які відкладав на потім з різних причин.
Щойно я зайшов вранці до свого кабінету, на мене чекав сюрприз – великий кошик, наповнений різними солодощами. Як виявилося, це приніс ще вчора один із моїх пацієнтів, який був дуже задоволений результатом роботи, і приніс він мені цей подарунок уже тоді, коли я пішов додому. Хоча я і не дуже великий любитель такого роду частувань, але мені все одно безмежно приємно. Цей кошик я виставив у лабораторії для всього колективу, щоб... ну, хто там що захоче, щоб пригощалися.
Свій робочий графік я закінчив на півтори години раніше, ніж завершився робочий день. Мій бос відчув, що я можу втекти додому раніше часу, і періодично підкидав мені наприкінці дня різні завдання, переважно в лабораторії. Але я й не був якось проти, тому що спілкуванням з людьми вже був ситий по горло.
Після роботи я заїхав за своєю дружиною в офіс. Ми планували сьогодні поїхати до Хайфи в один ресторан, у якому бували раніше, коли ще жили в цьому місті. Називається він Isabella Bar. Нам подобалося там бувати, тому що там завжди спокійна атмосфера, можна трохи абстрагуватися від поганих думок після роботи, смачно поїсти. І там приємний власник, який знає нас уже довгі роки, буквально з першого року нашого сімейного життя. Ми не були там відтоді, як залишили Хайфу і переїхали жити в передмістя – Крайот.
Після робочого дня гамбургер з картоплею фрі та келихом Heineken – ідеальна вечеря.
Після вечері ми вийшли трохи пройтися вулицею, на якій розташований цей ресторан. Зараз якраз цвітуть дерева джакаранди, гілки яких повністю вкриті яскравими фіолетовими квітами, що зібрані у пишні суцвіття. Частина з них опадає, частина ще видна на гілках. Загалом виходить дуже гарна картина.
У деяких місцях асфальт і припарковані автомобілі вкриті таким бузковим “килимом” з опалих квітів. На жаль, такі квіткові “килими” красиві, коли дивишся на них здалеку, але коли наблизишся, розумієш, що зі зміною кута огляду картинка зовсім інша, і це вже зовсім не те, і немає того ефекту, який був помітний здалеку.
Коли ми підійшли до одного з таких дерев, я зробив кілька знімків на телефон і спробував зняти відео, але моя дружина вирішила двома словами описати реальну атмосферу цього місця:
Після цієї короткої прогулянки ми вирішили заїхати до супермаркету дорогою додому і докупити деякі продукти на вихідні, щоб уже не їхати у цих справах зайвий раз. Я трохи переживав через випитий келих пива, тому що зараз у нас дуже посилили контроль за дотриманням правил дорожнього руху, і навіть невеликий відсоток алкоголю в крові під час перевірки поліцією вважається дуже серйозним порушенням. Тому в мене були певні хвилювання в цей момент. Але, як казав мій батько, якщо не зображати героя на дорозі, то все буде гаразд. Так і було сьогодні.
Дякую за увагу! Бережіть себе.









🎉 Congratulations!
Your post has been upvoted by the SteemX Team! 🚀
SteemX is a modern, user-friendly and powerful platform built for the Steem community.
🔗 Visit us: www.steemx.org
✅ Support our work — Vote for our witness: bountyking5
Your ability to stay motivated and focused despite nearing the end of the week is truly impressive. I'm curious, how do you usually celebrate the start of the weekend? 📆😊
Так, справді, кут огляду багато що вирішує. Але мені з мого ці пелюстки на фото роблять їх чарівними))
Дякую 😉