Дачне заземлення та весняні клопоти / Dacha grounding and spring chores

Сьогодні в мене був вихідний, і хоча витратити його на блог не вийшло — потягнуло на природу.))

Нарешті я виспалася! Навіть сирени не розбудили, спокійно проспала до самого ранку. Прокинулася і вирішила поїхати на дачу, просто подихати свіжим повітрям пару годин.

Батьки там уже скрізь навели лад, у кожному куточку чисто. Тепер черга дійшла до квітів. Знайомі дали нам кілька кущиків цікавих білих квіточок, які швидко розростаються, тож ми їх висадили. А ще я вирішила поекспериментувати з тюльпанами. Знаю, що зазвичай їх викопують восени, просушують цибулини і садять під зиму, але ми спробували пересадити прямо зараз, весною. Та сама знайома дала свої тюльпани з махровими пелюстками. Намагалася викопати з великим комом землі, щоб не пошкодити коріння. Подивимося, чи приймуться.

Місця для квітів у нас стало більше, бо, на жаль, повністю засохла наша стара вишня. Мабуть, через минулорічну спеку вона просто не витримала, висохла аж до самого коріння. Тож сьогодні ми з мамою весь час чаклували над клумбами. Фотографувала цю красу, щоб вам показати.

Чесно кажучи, фізично я на дачі не відпочила. Руки так загрубилися в землі, що тепер відмочую їх у морській солі з содою, щоб повернути їм божеський вигляд. Але знаєте, робота на землі — це такий вид «заземлення».)) Хоч я і була вся червона від зусиль та спеки (хоча на вулиці всього +18 °C), але відчула справжнє задоволення від результату.

Минулого року дача трохи заросла. Батько зламав ногу, нам було зовсім не до врожаю — тільки бур’яни встигали прибирати. А цього року батьки знову нею горять. Вже посадили помідори, дині, зелень. Для них дача — це віддушина. Вони там працюють, набираються сил, і мені спокійно: якщо працюють — значить, живуть.

Додому приїхала ніяка, навіть голова боліла від утоми. Трохи перепочила, і ми з сином нарешті додивилися «Мавку». На обід вирішила не мудрувати — зварила магазинні вареники, бо ліпити самотужки було лінь. А зараз на кухні тушкується картопелька з м’ясом.

Малий приїхав з дачі з такими чорними кросівками, що я тільки руками розвела. Де він там ту землю знайшов? Кинула їх у пралку, вже сохнуть. Сподіваюся, до завтра висохнуть, щоб було в чому йти гуляти. Заодно, після кросівок, і ще одну партію білизни закинула. Ось такий вийшов насичений і земляний день.))

==========================

Нове відео мого сина на Ютубі.

My son has a new video on YouTube.

============================

I had a day off today, and although I had plenty of free time, I didn't spend it on my blog—nature was calling. Finally, I got a good night's sleep! Even the sirens didn't wake me up; I slept peacefully until morning. I woke up and decided to head to the dacha just to breathe some fresh air for a couple of hours.

My parents have already tidied up everywhere there; every corner is clean. Now it was the turn for the flowers. Some friends gave us a few bushes of interesting white flowers that spread quickly, so we planted them. I also decided to experiment with tulips. I know they are usually dug up in the autumn, dried, and planted before winter, but we tried transplanting them right now, in the spring. I tried to dig them up with a large clump of soil so as not to damage the roots. We'll see if they take hold.

We have more space for flowers now because, unfortunately, our old cherry tree completely dried out. Probably due to last year's heat, it just couldn't take it and dried right down to the roots. So today, my mom and I spent all our time "working magic" over the flowerbeds. I took photos of this beauty to show you.

To be honest, I didn't rest physically at the dacha. My hands got so rough from the soil that I'm now soaking them in sea salt and baking soda to make them look presentable again. But you know, working the land is a kind of "grounding." Even though I was all red from the effort (even though it was only 18°C outside), I felt real satisfaction from the result.

Last year, the dacha got a bit overgrown. My father broke his leg, and we weren't up for harvesting at all—we barely managed to clear the weeds. But this year, my parents are excited about it again. They’ve already planted tomatoes, melons, and herbs. For them, the dacha is a sanctuary. They work there, gather strength, and it makes me feel at peace: if they are working, it means they are truly living.

I came home completely exhausted; my head even ached from the fatigue. I rested a bit, and my son and I finally finished watching "Mavka." For dinner, I decided to keep it simple—I boiled some store-bought dumplings (varenyky) because I simply didn't have the strength to make them from scratch. And right now, potatoes with meat are stewing in the kitchen; the smell is incredible.

My son came back from the dacha with his sneakers so black with dirt that I just threw up my hands. Where did he find all that dirt? I tossed them in the washing machine; they’re already drying. I hope they’ll be dry by tomorrow so he has something to wear for a walk. I threw in another load of laundry while I was at it. That was my busy, "earthy" day.

_{Posted using SteemX}