Коли спека диктує правила

Після кількох абсолютно лінивих днів я нарешті взялася за справи. Скажу чесно: якби не обставини, я б і далі байдикувала. Але на лоджії вже чекала набрана земля для посадки, а поруч стояв букет моїх польових квітів. Букет за ці дні трохи осипався, тож довелося влаштувати ревізію. Половину зів’ялого викинула, а живі квіти обновила й підрізала, щоб більше не розносити сміття по квартирі.

А далі почався справжній земельний квест. Земля в мене дуже хороша, але я знаю, що в ній завжди повно черв'яків. Щоб не розводити цей «зоопарк» у квартирі, я вирішила перебирати її руками. Замість того, щоб спочатку акуратно насипати її в миску, я не подумала й простелила клейонку прямо на підлозі балкона. Уявляєте, який безлад там зчинився? Потроху перебирала грудки, знайшла двох величезних черв'яків, прибрала їх і нарешті наповнила горщики.

Єдине, що я так і не посадила, це мою велику шефлеру. Вона останнім часом почала жовтіти, і я тримала її у воді, сподіваючись, що вона оновить кореневу систему. Але коріння замість цього почало гнити, вигнило майже повністю, а нового не пускає. Я вже й міняла воду і додавала засіб від гнилі. Нічого не допомагало, процес руйнування продовжувався. Тож сьогодні я знову зачистила їй корінці та залила спеціальним препаратом для нарощування коріння. Великий горщик поки залишила з землею для неї . Якщо врятувати велику шефлеру з її довгим голим стовбуром і листям на маківці не вдасться, я просто відріжу від неї молоді пагони й поставлю їх проростати у воду. Вони точно пустять коріння, і я посаджу нову рослину. А поки що буду спостерігати.

Коли я закінчила з пересадкою та полила квіти, почалася друга серія пригод, а тобто пташина. У нас над балконом справжній гуртожиток)). Два гнізда голубів і, здається, два гнізда ластівок. Ластівки вже щосили верещать. Очевидно, там з'явилися малята. А з голубиних гнізд якраз вилетіли чотири молоденькі голуби. Отут і прокинувся мисливський інстинкт у моїх котів. Вони ж у мене хижаки ще ті.

Один молодий голуб сів відпочити прямо на підвіконня, а коти влаштували справжнє полювання і ледь не билися головами об скло. Після обіду я зайшла на балкон, а там.... мої розбійники своїми мокрими, після поливу квітів, лапами залізли в горщики із землею і затоптали все підвіконня та стіл, залишивши брудні сліди кругом. Мені довелося чекати аж до пізнього вечора, поки всі голуби порозлітаються по гніздах спати, і лише тоді я змогла спокійно витерти стіл та підвіконня. Хоча мої коти вже втомлені, за день спостереження раніше пішли спати. Я такими замореними їх ще не бачила)).

На цьому мої сили через шалену денну спеку майже закінчилися. Я планувала пропилососити на кухні та прибрати, але через задуху працездатність упала до нуля. Натомість довелося йти до плити й готувати обід. Накрутила фаршу, нажарила котлет, наварила гречки та накришила салат. Це була моя особиста пекельна кухня, після якої вже взагалі нічого не хотілося.

Що цікаво — щойно сонце остаточно зайшло (а це було вже близько 9 години вечора) і спека нарешті спала, у мене ніби друге дихання відкрилося. Одразу з'явилися сили, захотілося пилососити й доробляти все, що відкладала вдень, але це зроблю вже завтра. Мабуть...)) Ось такий вийшов день.

===========================

Моя сторінка у фейсбуці https://www.facebook.com/share/1GhqDZR61M/

Відео мого сина на YouTube.

_{Posted using SteemX}