Ще одна сторінка щоденника

Ох і жахлива нічка... Усі вже бачили, усі вже чули, тому повторювати новини не хочу. Не хочу повертатися до цієї теми, бо коли дивилася на фото загиблої сім'ї, не могла стримати сльози. Тож про погане говорити не буду — скажу лише одне: росіяни — терористи.

А день склався так. Оскільки вночі спалося погано (я постійно прислухалася до вибухів і контролювала ситуацію), то вранці, коли заснула, прокинулася аж о 10-й годині. Син теж прокинувся в цей же час — виспався і він, і я доспала те, чого не дослала вночі через ворожі тривоги.

Зранку за сином приїхали мої батьки — бабуся з дідусем — і забрали його до себе. Вони ще й на рибалку з'їздили. Потім розповідали, що поїхали на ставок, позакидали вудочки. Спочатку було дуже жарко, роздяглися, але сонце почало сильно палити, що їх з дідусем довелося знову вдягатися. На борматуху нічого не клювало, тож син підійшов до сусіднього рибалки, який ловив на кукурудзу, і попросив трішечки спробувати його наживку. Мужик висипав їм трохи, і вони продовжили рибалити. Риби не зловили, але малий натішився самим процесом. Десь за годину зібралися і поїхали додому, а потім розважалися вдома у бабусі і дідуся, і грали в шахи.

Поки вони там були, я займалася огірками. Батьки привезли мені цілих 6 кілограмів і сказали щось із ними зробити. А в мене ж ключа закаточного немає, тому що я ж віддала його їм, щоб вони закривали своє варення. До того ж не було великих банок (півторалітрових чи літрових), бо огірки привезли здорові, і в півлітрові вони геть не влазили. Всякі різні салати робити не хотілося. Хотіла закрити класичні огірочки, щоб узимку можна було відкрити до картоплі чи покришити в олів'є (хай будуть трошки солодкі, але з олією — саме те!).

Я повибирала найменші огірки, поскладала в ті банки які в мене трішечки було, літрові банки та 750-грамові з кришками, що закручуються. А для однієї півторалітрової банки потрібен був ключ. Але ж батьки якраз мали привезти малого додому, тож тато захопив і банки, і мій ключ.

Коли син повернувся, я приготувала розсолу, залила огірки й поставила стерилізувати. Цього разу вибрала рецепт без зайвого зливання-заливання води, адже з водою у нас зараз проблема, а чиста питна вода коштує дорого. Дуже зручно, як що простерилізував у баночках — і ніяких зайвих витрат води.

А ще в обід я кулінарила на повну. Приготувала два види котлет. Одні — свинячий фарш із кабачком, а інші — свинячий фарш із додаванням картоплі. З кабачком одразу посмажила, а з картоплею відправила до морозилки — буде на завтра, щоб швидко дістати й посмажити свіженькі. До котлет наварила м'ятої картоплі, а вчорашні малосольні огірочки якраз дійшли до кондиції. Обід вийшов просто чудовий.
Коли син приїхав, побачив котлети й із таким задоволенням одразу сів їсти, хоч у бабусі з дідусем теж обідав. А ввечері, коли я вже втомилася від усіх справ, дуже добре, що був малий, тому що він просто витягнув мене на вулицю пройтися. Сам узяв велосипед і ганяв по району, а ми гарно подихали свіжим повітрям. Нагулялися, прийшли додому — і нарешті можна відпочивати.

Бажаю мирної і спокійної ночі. А росіянам - бумеранг їхніми ж ракетами.

===========================

Моя сторінка у фейсбуці https://www.facebook.com/share/1GhqDZR61M/ 🔗

Відео мого сина на YouTube.