Від світанку до заходу
Привіт, друзі! То що ж, виходить, я якийсь антивампір? 😄 Саме така думка може виникнути, якщо подивитись на мій допис, натхненний відомим вампірським фільмом Тарантіно.
Сьогодні я прокинувся ще на світанку. Якщо чесно, сподівався відіспатися сьогодні, бо останні кілька днів доволі рано вставав і накопичилася страшенна втома. Думав, що нарешті сьогодні це вийде але хвороба вирішила інакше. Близько шостої ранку почав сильно кашляти. Щоб не будити дружину й Максима, який досі спить з нами, встав із ліжка. Пішов до ванної, відкашлявся, спробував повернутися спати, але кашель не припинявся.
Тож вирушив на кухню. Подумав: якщо вже не спиться, то хоча б попрацюю. Саме тоді помітив, що сонце якраз зійшло над садом. Світанок був неймовірно красивим — м'яке проміння дуже гарно освітило все навколо. Звісно, я не втримався й зробив кілька фотографій.
Трохи попрацював, приготував сніданок, розбудив дружину, адже сніданкина мені, дружина і так обід і вечерю готує, а ще перекуси у дітей)). Після сніданку знову сів до роботи.
На жаль, ранкова краса тривала недовго. Уже до сніданку небо затягнуло хмарами, і майже весь день із невеликими перервами падав дощ. А я ніби в тумані працював від ранку до вечора. Підписався на цю роботу, а впертість змушує мене зробити якомога більше саме на початку. Проте руку ще не набив, а хвороба добряче затуманює голову. Через це роблю багато безглуздих помилок, які потім доводиться довго шукати, виправляти й по кілька разів перевіряти. Чесно кажучи, це дуже дратує.
Але й просто сказати собі: «Я захворів, сьогодні нічого не роблю» — теж не виходить. Зрештою, кого це цікавить? От якби я вже виконав запланований на місяць обсяг роботи, тоді можна було б трохи розслабитися. Поки що все навпаки.
Якщо чесно, трохи розчаровує, що роботи дуже багато, а винагорода поки не така вже й велика. Хоча розумію, що зараз я ще навчаюся. Як і в будь-якій справі, спочатку набиваєш гулі, а вже потім приходить досвід.
Сьогодні я страшенно втомився, тому вирішив написати цей допис трохи раніше. Зараз спущуся до дружини, подивимося ще одну серію традиційного вечірнього серіалу, а потім — спати.
До речі, перед самим заходом сонця теж зробив кілька фото. Дуже гарна хмара, а ще красиве небо у вікні на даху... Виходить, що сьогоднішній день пройшов для мене від світанку до заходу сонця. І світанок, і захід були напрочуд красивими, хоча сам день видався сірим, похмурим і дощовим.
Завтра синоптики обіцяють кращу погоду. Поступово знову потеплішає, а згодом повернеться й спека до +35 °C, якій я, чесно кажучи, зовсім не радію.
Але що поробиш — літо є літо.




Thank you for continuing to support my blog!