Проулянка з собаксами

Сьогодні у мене дистанційний день. Єдиний цього тижня. Зранку спробувала працювати, але воно якось не пішло. Про в екран до обіду, я вирішила поїхати з собаксами в поле. Не те, щоб я хотіла, але лікар сказав гуляти, а я його настанови толком не виконую. Тож вирішила розпочати. Крім самого факту прогулянки, я ще й каву собі не взяла. Майже подвиг.

День сьогодні цілком нормальний, не спекотно. Зранку закинула в собакс пігулки від кліщів і ми потопали. Дійшли до лісу і навіть трохи пройшли по самому лісу. В принципі могли б і дальше, але щось мені підказало, що краще повертати назад. І не дарма, адже на півшляху до машини і я і Умочка вже доволі сильно втомилися. Хоча шли ми не швидко.

Потім заїхали в центр села, щоб купити для мене корисну їжу - овочі. Ну й додому.
Я не фанат прогулянок, але те, що ми з Умочкою виконали якесь мінімальне фізичне навантаження трохи підняло настрій.

Завтра зранку знов на роботу. Але це вже фінішна пряма. Ще завтра треба заповнити цілу купу таблиць, зібрати всі документи на конкурс і таке інше. Але це вже дрібниці.